Творчий конкурс «Майбутнє моє і моєї країни», організований у межах проекту «Школа молодого журналіста Укрінформу», завершився. Незабаром будуть оголошені його підсумки.
Зараз же пропонуємо вашій увазі деякі цитати з дитячих творів, оскільки роздуми його учасників з різних куточків України нині як ніколи на часі…
Леся Ясніцька, м. Шаргород, Вінницька обл., 16 років
«Тільки тоді коли зміняться люди: стануть добрішими, чуйнішими, доброзичливішими, навчаться любити себе і ближніх, зміниться суспільний світогляд, цінності, — майбутнє Держави стане таким, про яке мріють її мешканці. Тому майбутнє України зараз у Ваших руках.»
Вікторія Савцова, м. Запоріжжя, 16 років, вже наймолодша українська паралімпійська чемпіонка
«Коли бачиш мету! Працюєш та отримуєш досвід, то в тебе ВСЕ виходить! Я навчилася ходити — це моя перша Велика перемога.»
«Майбутнє моєї країни я бачу в виборі мети, вивченні кращого досвіду, бажанні процвітати та працювати!»
«А мрії збуваються! Я це перевіряла. Я в це вірю.»
Ірина Максименко, смт. Комсомольське, Харківська обл. 14 років
«Для успіху держави потрібна освічена молодь, адже її економічний стан та розвиток залежить від людей, які в ній живуть.»
Катерина Уманець, м. Хмельницький, 16 років
«А де ж власне Європа? Вона у мені. А значить і у всьому, що мене оточує. У тому ж пам'ятникові, старенькій будівлі вокзалу і велетенському годиннику. Європа на моїй вулиці, у парку біля моєї школи, за моїм обіднім столом. Усюди, де я її хочу бачити.»
Юлія Стояк, м. Тернопіль, 15 років
«Не важливо, наскільки погане життя в країні, де ти народився, важливо те, що ти робиш, аби покращити його.»
Ассоль Антипова, м. Донецьк, 12 років
«Маю намір звернутися до молоді, яка не спилася й не скололась, із закликом бути не цвіллю нації, а її цвітом, мати самоповагу, перестати бути посудиною для чужих думок.»
Аліна Алексєєнко, м. Гола Пристань, Херсонська обл., 13 років
«Щоб мрії збувалися, треба щось для того робити — вчитися, працювати, рости. Майбутнє починається вже сьогодні.»
Людмила Рудюк, м. Славута, Хмельницька обл., 16 років
«А щастя… воно родом з дитинства. Чим більше мудрої любові отримують діти, тим більше шансів у них вирости добрими і небайдужими людьми.»
Маркіян Скрипник, м. Чортків, Тернопільська обл., 15 років
«Живемо на потіху ворогам.
А геніальне все — дуже просте!
Чого бракує нашому народу?
Землі, води, лісів чи неба шмат?
Для чого нищити свій історичний спадок,
І сіяти лиш безлад і розбрат?»
Аліна Кучук, с. Федорівка, Харківська обл., 14 років
«Активність молоді — це індикатор
Усіх процесів, що відбуваються в суспільстві,
Тож конче необхідний молодим такий організатор,
Що перетворить мрії на реальність і на дійсність!
Щоб модним стало цінувати все «своє»,
Що на сьогодні Україна нам дає.»
Наталя Станько, м. Тернопіль, 15 років
«Як на мене, проблема України як держави не у владі, а у людях. Вони бачать міражі, ходять по колу, змінюються лише постаті, слова стають дедалі гіперболізованіші та солодші. Зміст залишається. Вірніше, він відсутній, тому що зміст — брехня. Нічого не зміниться, якщо революція не відбудеться у голові кожного громадянина. Ніхто нас не врятує, крім нас самих.»
Аліна Науменко, м. Торез, Донецька обл., 14 років
«Всі мешканці рідного міста вживають ті продукти, які виробляють на своїй землі.»
Костянтин Павленко, м. Буча, 17 років
«Впевнений, що виїзд із країни нарешті буде називатися еміграцією, а не евакуацією, як зараз його полюбляють називати „досвідчені жартівники“!
Тетяна Псьота, смт. Пісочин, Харківська обл., 14 років
«Але я впевнена, що заради свого кращого майбутнього кожен українець повинен згадати, можливо, давно вже забуті мамині слова про необхідність творити добро й дотримуватися десяти біблійних заповідей. А найголовніше? не бути байдужим, сито заспокоєним.»
Оксана-Іванна Мельник, м. Чернівці, 16 років
«Я вірю, що моє покоління змінить Україну. Подаючи милостиню бабусі, купуючи бездомному булку і чашку гарячого чаю, передаючи старі дитячі речі до інтернату, ми, звичайно, не забезпечимо всіх жебраків, не нагодуємо всіх голодних, не одягнемо всіх сиріт, але ми робимо світ хоч трішечки кращим, добрішим. Так, зараз це лише крапля в океані. Але без цієї краплі океан не був би таким повним. А якщо таких крапель 45 мільйонів!
Коли йдеться про майбутнє однієї людини чи країни в цілому — немає нічого другорядного. Ніколи не можна зупинятися на досягненому, треба черпати досвід і знання з усіх можливих джерел не тільки матеріального але і духовного світу, відкривати для себе все нові і нові горизонти. А коли нас перестрінуть труднощі (а це, безумовно, трапиться), треба пригадати початок шляху, зрозуміти, що змусило нас ступити на нього, і знову наполегливо йти вперед. Тільки тоді мрія може стати реальністю. Взірцем для мого покоління може служити незвичайна гірська квітка едельвейс. Дивуючи світ своєю красою, благородством, тендітністю, вона підкорює важкодоступні гірські вершини, скелі, урвища, проростаючи там, де не ростуть жодні інші дерева і кущі, куди немає дороги слабодухим.»
Аліна Вавринюк, с. Мишів, Волинська обл., 17 років
«Знаєте, кажуть, що надія вмирає останньою. Ні. У нашій країні — першою.»
«Ми бажаємо прогинатися під світ, продавати свої звичаї, традиції, ментальність по два долари / кілограм у Польщах та Німеччинах. Нам подобається розвивати чужу економіку замість того, щоб піднімати власну. Ми змогли б усе разом, якби кожен не запитував: „Навіщо?“. У нас вистачає розумних людей. У нас вистачає ресурсів. У нас не вистачає єдності.»
Яна Пономарьова, м. Остер, Чернігівська обл., 14 років
«Шалено летить калейдоскоп часу, змінюються настрої, пріоритети, тенденції сучасного життя… Треба бути сильним, щоб вистояти, щоб здолати химерні спокуси, не сплюндрувати чистоту свого сумління. Треба бути самим собою… Треба навчитись думати не лише про себе…Треба вчитись віддавати, не вимагаючи нічого у відповідь. Треба цінувати кожну мить свого буття.»
мт
Источник новостей: Рамблер
